Закінчення. Початок тут.

Після невдалого Прутського походу 1711 р. Росія була змушена повернути Туреччині Азов зі всіма укріпленнями, а кордон піднявся знову на північ до вершин Кальміуса і Кринки. Армія відступила до Дінця. Дехто з борівчан зміг повернутися з Азова додому.

Далі розпочався новий, ще менш знаний період борівської історії, на сторінках якої появляються назви Новгородського і Єлецького полків. а серед жителів Борівського переважають переселенці з Білгородських і Курських країв Цей період був пов’язаний з однодворцями. Статус однодворців надали присланим сюди для укріплення південних кордонів служивим людям. Матеріали з історії Боровського періоду після Булавинського повстання ще чекають в архівах на своїх дослідників.

Бачимо, яким активним було перше століття історії Борівського, яке можна поділити на три періоди: «ворівський», «козачий» і «однодворський». І всі вони були насичені подіями, про які ми поки що мало знаємо. Та все ж таки історія поступово відкриває свої таємниці. І тепер ми знаємо, що датою заснування Борівського як поселення слід вважати 1675 рік, коли було видано військову грамоту донського козацтва з дозволом «в юрту поселиться и станицу собрать».

Сергій КАЛЕНЮК, із книги «Сліди на сакмі»