Україна має розвивати своє рибництво, щоб громадяни не труїлися імпортною рибою

Україна має розвивати своє рибництво, щоб громадяни не труїлися імпортною рибою

Україна мусить реанімувати і розвивати свій торговий і рибальський флот, а також галузь рибництва. Інакше в цих сегментах економіки за кілька років настане точка неповернення, а наші громадяни продовжуватимуть споживати неякісну імпортну рибу.

Таку думку висловив лідер Аграрної партії Віталій Скоцик під час зустрічі зі студентами Херсонського морехідного училища рибної промисловості.

 «Ми втрачаємо галузь рибництва. Біологічна норма споживання риби на рік становить 17 кг для людини. Українці зараз споживають менше, ніж 7 кг на рік. До всього, треба розуміти, що це за риба. 92% на нашому ринку – імпорт. У всіх скандинавських країнах працює система державного резерву риби, вона зберігається 3 роки. Коли термін зберігання спливає, її продають у такі країни, як наша. Самі скандинави таку рибу не споживають. Другий сегмент на нашому ринку – продукція, вирощена в брудних в’єтнамських річках, котра теж є неякісною», - розповів Віталій Скоцик.

Він нагадав, що від риболовецького флоту України у Чорному морі залишилося 11 малотонажних і 80 маломірних суден, в Азовському морі - 58 малотонажних і 300 маломірних. Левова частина цих суден повністю зношені. А на тих, які ще займаються переробкою риби, технології не відповідають жодним стандартам.

Україна практично занедбала свою рибну галузь, хоча має два моря і гігантське прісноводне плесо у 1,3 млн гектарів, що більше ніж у Китаї, який є світовим лідером з виробництва рибної продукції.

Віталій Скоцик переконаний, що вкрай необхідно розвивати український торговий флот – щоб зменшити навантаження на дороги і зекономити кошти на їхній ремонт.

«Якщо говоримо про річковий флот, у 1990 році ми мали понад 3000 суден, які ходили по річках. Тепер у нас 635 суден, це 22% від того, що мали на початок 90-х. Через Україну проходять акваторії трьох із п’яти найбільших річок Європи: Дунай, Дніпро і Південний Буг. Водні ресурси могли би бути основою економіки транспортування продукції. В Україні всього 0,2% товаропотоку перевозиться річками. Для порівняння, цей показник у Болгарії - 12%, у Німеччині - 16%, у Румунії - 22%, у маленьких Нідерландах - 50%», - пояснив політик.

За його словами, європейці розвивають водний транспорт, звільняють його від оподаткування, дають преференції не через вигоду, а щоб не руйнувати дороги. Мільярд гривень на ремонт доріг можна зекономити в Україні, перевозячи річковим транспортом 1 млн. тонн зернових, - підрахував Віталій Скоцик.

Окремий аспект – працевлаштування тисяч українських моряків, які могли б працювати на українську економіку, якби їхня галузь розвивалася.

«Майже 80 тисяч моряків-українців ходять під прапорами інших країн. Якби ми розвинули свій торговий флот, він був би на четвертій – шостій позиції у світі. Прибутки отримувала б наша держава, а не чужі економіки», - підкреслив Віталій Скоцик.

Последние комментарии