Прокуратура України становить єдину систему, на яку, серед іншого, покладається нагляд за додержанням законів при ви­конанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'я­заних з обмеженням особистої свободи громадян (пункт 4 ст. 121 Конституції України)

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Зако­ну України «Про прокуратуру» прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримі­нальних справах, а також при засто­суванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмежен­ням особистої свободи громадян, наділений багатьма правами, зокрема: у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попередньо­го ув’язнення та будь-які інші місця, в яких особи примусово тримають­ся згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного орга­ну; опитувати осіб про умови їх тримання та поводження з ними; перевіряти законність наказів, розпоряджень, інших актів відповідних органів і установ; вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а та­кож вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передба­ченої законом відповідальності; тощо.

Зміст прокурорського нагляду складає заснована на законі форма державної діяльності спеціально уповноважених суб’єктів (виключно прокурорів), спрямована на по­передження, виявлення і припи­нення порушень законів з метою забезпечення верховенства права та єдності законності, а отже, гаранту­вання конституційних прав і сво­бод громадян та інтересів суспіль­ства і держави, які охороняються законом. Прокурорський нагляд заснований на принципі публічності, є владним і цілеспрямованим, має на меті досягнення позитивного результату - недопущення або усу­нення порушення законності, а та­кож їх попередження, а в цілому - забезпечення режиму законності і правопорядку.

Прокурорський нагляд за до­держанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при засто­суванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмежен­ням особистої свободи громадян, як галузь нагляду, поділяється на дві складові: 1) нагляд за додержан­ням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (або нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних пока­рань); 2) нагляд за додержанням законів при застосуванні інших (окрім кримінальних покарань) заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Ці підгалузі відрізняються за: а) колом норма­тивних актів, що регламентують діяльність піднаглядових об’єктів; б) специфічними особливостями діяльності і органами, що застосо­вують примусові заходи; в) стату­сом осіб, до яких ці заходи застосо­вуються.

Потрібно зауважити, що проку­рорський нагляд має здійснювати­ся не лише в органах і установах виконання покарань, але і в кімна­тах для затриманих та доставлених чергових частин, ізоляторах тим­часового тримання, слідчих ізоля­торах органів внутрішніх справ, спеціальних закладах охорони здо­ров’я, тощо.

Пріо­ритетними напрями діяльності ор­ганів прокуратури у вказаній сфері є забезпечення додержання: конституційних прав і свобод людини, громадянина, іноземців та осіб без громадянства у місцях тримання затриманих, установах попередньо­го ув’язнення, виконання покарань та інших заходів примусового ха­рактеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи відповідно до міжнародних норм і стандартів, ратифікованих Україною, а також належного розгляду та вирішення заяв, клопотань, скарг і пропозицій ув’язнених і засуджених; законодав­ства, спрямованого на запобігання катуванням та іншому жорстоко­му поводженню із затриманими, взятими під варту та засудженими; режимних вимог, порядку та умов тримання затриманих і взятих під варту осіб, відбування покарань засудженими; законів під час про­вадження оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозді­лами Державної кримінально-ви­конавчої служби України; законів у сфері запобігання і протидії ко­рупції у піднаглядних органах та установах; законів при застосуван­ні заходів впливу за адміністратив­ні правопорушення; законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

При здійсненні перевірок проку­рори повинні обов’язково проводи­ти особистий прийом осіб, які перебу­вають у піднаглядних установах, та приділяти особливу увагу забез­печенню адміністрацією їх права звертатися із заявами і скаргами, запитами на інформацію до будь-яких органів, установ, організацій та посадових осіб.

Таким чином, у сучасних умовах прокурор фактично залишається єдиним, хто наділений державою достатньо широкими повноважен­нями для своєчасного виявлення та негайного усунення порушення законів в установах виконання пока­рань та інших примусових заходів, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Саме діяльність прокурора є гарантією захисту прав ув’язнених, їх матеріально-побуто­вого забезпечення, своєчасності та якості надання медичної допомоги, запобігання фактам катувань та ін­шого жорстокого поводження. Така тенденція й надалі повинна збері­гатися у розвитку національного законодавства, яке регулює діяльність прокурора у зазначенійсфері.

К.О.Мартиненко, прокурор Сєвєродонецької місцевої прокуратури